Ало, бро! Раскладываю тебе свою историю, которая началась с закладок и полного потеряшки моей души. Я был на халяве, понимаешь, и случайно наткнулся на этот клочок пурги, который оказался дрянью из другого мира. Это был настоящий бзик, который превратил меня в вампира, ахаха!
Мне казалось, что нирвана открывает свои объятья передо мной, когда я впервые попробовал эту дрянь. Моя жизнь настолько повернулась вверх ногами, что я даже не смог воспринять, что происходит вокруг. Все то, что было важно раньше, стало ничем перед этим новым миром, который открылся передо мной. Я стал зависим от этой дерьмовины и не мог себя контролировать. Все вокруг меня было изувечено, словно таблица, на которую буквально наступили. Я тонул в этой черной дыре, поглощенный своим собственным потерянным сознанием.
Ты знаешь, однажды я забыл, где я нахожусь и зачем живу. Было так, будто я был в ступоре, а окружающий мир стал серым и однообразным. Я потерялся в своих мыслях и больше не мог сосредоточиться на реальности. Все вокруг меня стало пустым, как блокнот, который я забыл заполнить. Я был никем.
Но самое страшное в этом всем было то, что я начал питаться крысами. Да, ты не ослышался! Я стал настоящим вампиром, который пожирал этих мерзких грызунов. Они были моей единственной пищей, когда мой желудок требовал заполнения. Это было более странно, чем целая толкучка на одном фестивале.
Как-то раз, когда я полностью сорвался, я решил попробовать новую смесь. Все брюзжали, что это был лайба, но мне было всё равно. Я закатил эту шприцу прямо в свою жилу, и на секунду во мне заметалось что-то новое. Это был спид - настоящий амфетамин, который дал мне силу и энергию. Я на время забыл о моих потерях и стал, как прыгающая строка на экране.
Так что, мужик, я прожил все это и до сих пор живу в своем маленьком мире. Мой рассказ короток, но как моя жизнь, полная экстремальных переживаний и красок. Если ты хочешь еще больше историй про мои приключения - дай знать, и я с радостью раскажу тебе еще. Но пока, мужик, мне пора уйти и забыть все это, как зачеркнутую строку.
Peace, братан! Нам всем нужна любовь и понимание, а не гадость, которую я привнес в свою жизнь.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!